Лісові рослини України

Різноманіття лісових рослин нашої чудової країни просто вражає!

Ліс – безцінний дар природи. Значення його в природі неможливо переоцінити. Ліси впливають на клімат, пом’якшуючи його, маючи величезне водорегулююче значення. Завдяки рослинності в лісі нагромаджується значна кількість вологи. Ліс впливає на формування грунтів. Лісові насадження захищають поля від суховіїв, вітрової та водної ерозії грунтів. Лісове повітря позбавлене пилу, наповнене корисними виділеннями лісових рослин (фітонцидами), які відновлюють сили людини, дарують йому здоров’я.

 


В Україні ліси займають площу близько 10 мільйона га. Різноманітний склад деревинних рослин у лісі. Розрізняють хвойні, листяні і мішані ліси. Хвойні ліси складаються з таких порід, як сосна, ялина, ялиця. В Україні найбільш соснових лісів. Листяні ліси складаються з дуба, граба, берези, ясена, клена, липи. У мішаних лісах ростуть як хвойні, так і листяні породи. Основними ярусами лісу є дерева, кущі, трав’янисті рослини, моховий килим, не зелені рослини лісового грунту – бактерії та гриби.

Кожна рослина має своє особливе значення та походження, які варті особливої уваги людини.
Ми розкажемо про найбільш поширені "дива природи".

Підсніжники 

 Ці перші квіти — весняні усмішки рідної землі — користуються величезним попитом, їх безжалісно виривають. У зв'язку з цим вже в багатьох місцевостях, де колись підсніжників було багато, вони зникли. Підсніжник потребує охорони, він занесений до Червоної книги.

  Підсніжник - символ надії. Згідно з однією старовинною легендою, коли перші люди були вигнані з раю, на землі йшов сніг і було холодно. Єва дуже змерзла. Щоб її утішити, надати надії на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися у ніжні квіти підсніжника -провісника весни. України.

  Колись, дуже давно, квіти цвіли протягом року. Сніг падав на землю,але він був безбарвний, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг,щоб і на нього люди дивились й щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: «Я червона, і все навкруги буде червоним»,- і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички й нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалки - і ніхто не допоміг снігу.Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той дав йому трохи білого кольору.І відтоді, коли сходить сніг, з’являються підсніжники.

Печіночниця звичайна

  Печіночниця – багаторічна рослина з чорним кореневищем та прикореневими трохи шкірястими листками. Вони зимують зеленими під снігом. Влітку ці листки відмирають, а замість них після весняного цвітіння розвиваються молоді. Оцвітина складається з синювато-блакитних пелюсткоподібних листочків. Неможливо не замилуватися безліччю синьо-блакитно-фіолетових квіток печіночниці звичайної у широколистяних лісах. Здається, що крізь побуріле торішнє листя проглядають тисячі широко розкритих синіх та фіолетових квітчаних оченят, немов кличуть заглянути в них.


  Дуже рідко трапляються рослини з білими або рожевими квітками. На ніч та в сиру погоду квітки закриваються і поникають, впадаючи у своєрідний сон. Це пристосування для захисту органів розмноження.

Шафран Гейфелів

Поширена в західному і правобережному Поліссі, у західному Лісостепу і західній частині правобережного Лісостепу. Райони заготівель - Житомирська, Волинська, Рівненська, частково Хмельницька області. Декоративна, лікарська рослина. Зацвітає рано і має тривалий період цвітіння. Придатна для декорування затінених місць під деревами.

Надзвичайно гарно квітує шафран гейфелів. Згідно з древньогрецькою легендою виникнення назви роду (лат. крокуси) пов'язано з ім'ям юнака Крока, який змагався в киданні диска з Гермесом. Випадково Крок попав під удар диску, який кинув в його бік Гермес, і загинув. На місці пролитих крапель крові виросли квіти крокусів. Народні назви: брандуша, командруша, курочки, маслянки, сиротень.

Це карпатсько-балканський вид. Він порівняно часто трапляється в Карпатах і дуже рідко на заході Поділля в Тернопільській та Хмельницькій областях, де проходить східна межа його поширення. Місця, де зростає шафран на Хмельниччині, взяті під охорону. Це заказники “Панівецька дача”, “Сатанівська дача”, “Совий яр”, “Циківський”.

Шафран гейфелів - багаторічна трав’яниста рослина з вкороченим стеблом, потовщеним біля основи у формі цибулини. Надземного стебла не має. Росте у вологих листяних лісах, лісових галявинах, у криволіссі. Зацвітає на 4-5-й рік життя в березні-квітні, коли ще не розтанув сніг. Квіти поодинокі фіолетові з яскраво жовтими приймочками маточок. Вранці квіти розкриваються, а ввечері закриваються. Розмножується шафран бульбоцибулинами та насінням. Рослини нещадно знищуються. Крім того, що шафран - рослина декоративна, вона ще й лікарська. Через масовий збір (до того ж з бульбоцибулинами) для продажу ареал виду значно скоротився.

Росте в Лісах, на степових схилах і гірських луках у Карпатах.